Як забезпечити виконання зобов'язань , частина 1
Що про це говорить закон? У Цивільному Кодексі України, а саме у статті 546, вказується, що виконання зобов'язань можна забезпечити різними заходами. Серед них - гарантія, виплата неустойки, видача застави, виплата завдатку, утримання коштів або майна та порука. Як правило, останній вид забезпечення викликає максимум суперечок і неузгодженостей, саме через поруку нерідко виникають проблеми. Тому вельми розумно розглянути її детальніше.
Законодавці цілком розуміли, що поручительство може викликати чимало запитань, тому присвятили цьому виду забезпечення зобов'язань статті з 553 по 559. З них випливає, що гарантії виконання зобов'язань позичальника надає не сам боржник, а поручитель. Останній дає зобов'язання (доручається), що боржник виконає взяті на себе зобов'язання.
В іншому випадку, зобов'язання переходять до поручителя і відповідати перед кредитором буде вже він. Поручителем може бути як фізична, так і юридична особа. Процедура передачі зобов'язань, розміри зобов'язань, процедура їх виконання - все це докладно повинно бути прописано в договорі поруки.
Цікава ситуація. Поручитель відповідає власним майном за зобов'язаннями, які брала на себе інша особа. При цьому сам боржник, як би виявляється осторонь, «підводить» поручителя. Природньо, з такого приводу виникає велика кількість спорів, які доводиться вирішувати в суді. Поручитель виявляється в дуже невигідному становищі.
З іншого боку, бувають ситуації, коли не можна уникнути поручительства. На когось тиснуть обставинами, на когось - емоціями, але так чи інакше доводиться виступити поручителем. Чи можна поручителю якось уберегти себе і своє майно? Що про це говорить закон і яка з цього питання судова практика?
Де використовується
У свідомості пересічних громадян поручительство тісно пов'язане з видачею банком кредитів. Будь-хто, хто хоча б раз намагався отримати кредит, навіть, на невелику суму, знає: банк обов'язково зажадає підписів поручителів. І добре, якщо обмежиться двома-трьома фізичними особами, а то ще може зажадати гарантію з боку якої-небудь юридичної особи та підтвердити свою платоспроможність, приміром, іпотекою.
До слова сказати, банк зрозуміти можна - чим більша сума кредиту, тим вище ризик. Однак виникає питання: чи дійсно настільки велика кількість гарантій необхідна в кожному випадку? Чи справді потрібно на кожен кредит, навіть, якщо він становить лише сто-двісті тисяч гривень, слід вимагати таких твердих гарантій?
Адже, якщо трохи забігти вперед, виконання зобов'язань боржника від поручителя домогтися можна, але для цього доведеться звертатися до суду. І не завжди виходить обмежитися місцевим, нерідко поручитель подає апеляцію і, навіть, касацію. Тобто, заради повернення настільки незначної суми банку доводиться платити величезні гроші. Це і плата юристу (між іншим, немаленька). А якщо процес затягнеться, то й зовсім велика), і державні мита, та інші витрати. І це не рахуючи того, що позови, можливо, доведеться подавати по кожному поручителю окремо. І за умови, що поручителі не почнуть користуватися послугами юристів і нападати у відповідь.
Звичайно, в якихось випадках вимога забезпечити настільки надійну гарантію виконання зобов'язань діє на боржника вельми стимулююче - він готовий зробити що завгодно, лише б вчасно повернути борг. В інших же випадках боржник, навпаки, розхолоджується, тому що знає: борг і без нього повернуть. Виходить, якщо сума кредиту невелика, а «ледачих» позичальників досить багато, банк не лише не отримує прибутку, але і зовсім зазнає лише збитків. Сенс був вимагати гарантій?
Захистити поручителяВсе ж повернемося до головного питання: що можна зробити для того, щоб убезпечити поручителя і захистити його майнові права? Для цього є кілька способів. Найчастіше доводиться звертатися до суду і просити припинити поруку. Тим більше, що Цивільний Кодекс це дозволяє: у статті 559 прописано, що поручительство може бути припинено, якщо обставини змінилися і відповідальність поручителя виросла, хоча його самого ніхто про це не попереджав. Наприклад, якщо банк і позичальник склали новий договір, у згоді з яким сума кредиту була збільшена. Або зросли відсотки по кредиту. Або змінилися у більшу сторону комісійні. Або дата повернення кредиту була відсунута. Загалом, якщо кредитний договір було змінено, а поручитель не був сповіщений про це, він цілком може зажадати розірвання договору поруки. |
Источник: Імперія юридичних послуг
