Квартира в іпотеку , частина 1
(початок)Як не сумно це визнавати, але купити мало-мальськи гарну квартиру - простору, в зручному районі, з пристойним ремонтом - на власні гроші під силу дуже не багатьом. І навіть не будь-яка сім'я може накопичити достатньо коштів. Тому найчастіше використовується іпотечне кредитування : сім'я бере у банку гроші на покупку квартири, а потім поступово віддає їх в перебігу певного терміну.
Здавалося б, чудове рішення проблеми. І якщо сім'я не розпадеться в перші кілька років, воно дійсно буде таким. Однак будемо реалістами: відсоток розлучень в Україні досить великий. І що тоді робити з квартирою, за яку ще не виплачений кредит? Як розділити це майно ? Як визначити, хто скільки вклав
в цю квартиру? Як визначити, хто повинен буде виплачувати залишки кредиту?
Вирішити ці питання нелегко. Тут і власні емоції постійно плутають думки, і втручання банку, який надав іпотеку, дратує, адже він не дає дозвіл на розділ квартири. Загалом, нерідко залишається лише один вихід: йти до суду.
Як правило, ділити іпотечне житло колишнє подружжя воліє вже після розлучення. І це цілком обгрунтовано: проблем і труднощів набагато менше, а емоції вже трохи вляглися. Зазвичай, позов подає той колишній член подружжя, який не був включений до договору іпотеки, і тільки дав свою згоду на покупку квартири в кредит.
До речі сказати, така згода необхідна: згідно закону, спільну власність подружжя можна передавати в іпотеку лише за згодою обох членів подружжя. Причому, згода ця повинна бути оформлена на папері і завірена нотаріусом. Причому, якщо б кожен з членів подружжя відразу ж виділив свою частку в нерухомості і оформив майнові права на неї як на окремий об'єкт нерухомості, все було б набагато простіше. На такі частки не поширюються положення про спільнонажите майно. Тобто громадянин може вільно розпоряджатися своєю часткою, передавати її в іпотеку, не заручаючись згодою чоловіка (дружини). І з судом би проблем не було. Але, на жаль, мало хто замислюється про те, що шлюб може розпастися. Тому подружжя вкрай рідко переймається виділенням частки і оформленням на неї прав власності.
Мирний розподіл майна
Для початку розглянемо найлегший випадок: сторони ніяких претензій і вимог один до одного не висувають, щодо майна не сперечаються і навіть до суду не біжать. Ну, тобто без суду, звичайно, не обійтися ніяк. Але одна справа, якщо суд просто зафіксує обопільне рішення колишнього подружжя, і зовсім інша - якщо доводиться продиратися крізь нетрі взаємних докорів.
Таке можливо, якщо подружжя заздалегідь обговорить всі деталі. Ідеально - якщо така угода буде укладена одночасно з договором іпотеки, або відразу після нього - чим раніше, тим краще. В угоді подружжя вказує, кому в разі розлучення дістається квартира, хто повинен буде виплачувати залишок іпотеки, яку компенсацію доведеться виплатити другій стороні і так далі. Ця угода надається суду, який своїм рішенням підтверджує умови угоди.
Наведемо приклад такої справи. Вона розбиралася в Голосіївському суді м. Києва. Суть її в наступному.
У 2003 році громадянка А. і громадянин Б. уклали шлюб. З часом у них народилося двоє дітей і була куплена квартира в іпотеку. У 2011 році шлюб було розірвано.
Квартира була куплена за 639 260 гривень та зареєстрована на громадянина Б. - на його ім'я було видано свідоцтво про право власності. Тим часом, близько половини вартості квартири - 391 367 грн - було надано громадянкою А. Ці кошти були отримані від продажу квартири матері громадянки А., що підтверджує договір купівлі-продажу. Власне, навіть громадянин Б. з цим погодився, вказавши цю обставину в письмовому поясненні. Частину суми взяли в кредит у Іпотечного центру. Підтвердженням тому служить кредитний договір, а також додатковий договір, укладений між громадянином Б. і Іпотечним центром. Зрештою громадянка А. звернулася до суду. У позовній заяві вона просила визнати право власності на квартиру за нею. Суду були надані рішення суду про розірвання шлюбу, договір купівлі-продажу квартири матері громадянки А., кредитний договір, укладений між громадянином Б. і Іпотечним центром, додатковий договір, укладений між ними. |
Источник: Імперія юридичних послуг