Спадкування внесків , частина 1
Якщо не заглиблюватися, то процедура успадкування досить проста. Після відкриття спадщини, спадкоємець повинен прийти до нотаріуса і заявити про те, що бажає прийняти спадщину. Далі визначається склад спадщини. Якщо спадкоємець готовий її прийняти, він повинен написати заяву про вступ у права спадкування. Після півроку після смерті спадкодавця, потрібно буде отримати свідоцтво про право власності та зареєструвати це право.
Здавалося б, нічого складного. Але, на практиці, спадкоємець повинен зібрати величезну кількість документів. Якщо успадковується маса різнорідна - наприклад, складається з нерухомості, внесків та рухомого майна - то спадкоємцю доведеться для кожного об'єкта власності підготувати окремий пакет документів. Якщо спадкоємців більше одного, то доведеться повозитися ще й з виділенням часток кожного спадкоємця.
І якщо з нерухомим майном і транспортними засобами ще більш-менш зрозуміло, то як потрібно оформити права успадкування на банківські внески - велике питання. Саме про це і піде мова в цій статті.
Якщо спадкодавець залишив розпорядження
Якщо спадкодавець бажає, щоб його майном розпорядилися певним чином, він повинен написати заповіт. І якщо заповіт з якихось причин не було складено або було визнано недійсним, спадкування відбувається за законом - це загальновідомо. Однак з банківськими внесками справа йде дещо по-іншому: вкладник може скласти так зване заповідальне розпорядження та вказати в ньому, як потрібно буде поступити з внеском в разі смерті вкладника.
Заповідальне розпорядження складається у письмовій формі. Воно може бути включено в договір з банком, а може бути самостійним документом. У другому випадку, потрібно буде поставити на ньому дату складання і підпис не тільки власника внеску, але і уповноваженого на це працівника банку.
Особливості заповідального розпорядження
У порівнянні із заповітом, розпорядження має досить багато відмінностей. Якісь з них є перевагами, якісь - недоліками.
Так, навіть, якщо вже існує заповіт, розпорядження може бути дано в відношенні особи, про яку в заповіті не згадується. Тобто, за заповітом батько може залишити дочці квартиру, а в заповідальному розпорядженні вказати, що внесок потрібно передати синові. Також, заповідальне розпорядження може змінити розміри часток спадкоємців. Приміром, якщо спадкування відбувається за законом і спадкоємців два, то один отримає половину всього майна крім внеску, а другий - половину всього майна та внесок.
Крім того, якщо заповіт складено після розпорядження, то розпорядження має більше сили і внесок у спадок отримає саме той спадкоємець, який вказаний в розпорядженні. Є всього дві ситуації, коли розпорядження можна скасувати повністю або частково («може бути» не означає «буде», скасувати розпорядження чи ні - має вирішувати суд). Перша - якщо в розпорядженні зазначена одна особа, яка має успадковувати внесок, а в заповіті - інша (причому, неважливо, в заповіті вказано, що ця особа має право на даний внесок або на всі грошові внески спадкодавця). Друга - якщо в заповіті вказано, що спадкоємець отримує все, без винятку, майно спадкодавця.
|
Всього кілька років тому, банківський внесок не включався до складу спадщини, якщо на нього було складено розпорядження. Тобто, нотаріус не видавав Свідоцтво про право на спадщину. Те, як, в які терміни і на підставі яких документів спадкоємець повинен отримати права на внесок, визначав сам банк. Як правило, відбувалося це таким чином: спадкоємець йшов в банк і отримував на підставі розпорядження кошти з рахунку спадкодавця. Сьогодні ситуація інша: право на внесок у банку входить до складу спадкової маси. Так що, якщо спадкоємцю видано свідоцтво про право на спадщину, він може отримати внесок - навіть, якщо заповідального розпорядження немає. Ще підставами для виплати внеску можуть бути рішення суду або дозвіл нотаріуса (з ним поки не все ясно: закони є, а як їх втілювати - ніхто не знає). Ну і, само собою, само заповідальне розпорядження. Так як, згідно з чинним законодавством, внески входять до складу спадкової маси, то на їх частину можуть розраховувати спадкоємці обов'язкової частки. |
Источник: Імперія юридичних послуг
