Імперія юридичних послуг » Статті із юриспруденції » Продовження статті діти боржника мають право на житло

Право на житло дітей боржника , частина 2

(продовження)

право на житло Незважаючи на настільки ясну волю закону, директор Департаменту ДВС Україна в листі від 20.01.2007 вказав, що, якщо нерухоме майно боржника потрібно реалізувати на торгах з метою повернення цих коштів в рахунок боргу, не потрібно попередньої згоди органів опіки та піклування. З чого виходить подібне вказівку? З положення, що подібна ситуація стала результатом невірних дій самого боржника. Він прекрасно розумів, які зобов'язання на себе бере і які можуть виникнути наслідки їх невиконання. Отже, звернення стягнення на майна не є угодою - воно може бути проведено незалежно як від волі самого боржника, так і від позиції органів опіки та піклування.

Чи справді це так? Чи справді реалізація нерухомості, якою має право користуватися неповнолітня дитина, не може вважатися угодою? Сумнівно.

Звернімося, наприклад, до так коханому ГІС Закону "Про виконавче провадження". Там сказано, що реалізація арештованого майна здійснюється на публічних торгах та аукціонах. Виняток становлять ті частини майна, які були вилучені з обігу за законом або з інших причин. Повний список виключень наводиться у статті 57 цього Закону.

Що таке «публічні торги»? Це продаж майна. Купити майно може той з потенційних покупців, хто пропонує за це майно найбільшу ціну. Тобто, за визначенням, реалізація майна передбачає його продаж. А саме визначення продажу дає Цивільний Кодекс. Отже, до реалізації майна можуть бути застосовані положення ЦК, що стосуються операцій купівлі-продажу.

Якщо ж згадати, що боржник, нібито, не може виражати свою волю з приводу реалізації його майна з метою повернення боргу, то сам боржник і не продає це майно. Продає відділ ДВС. Якщо згадати ст. 658 ГК, то, дійсно, купівля-продаж може бути здійснена особами, які не є власниками майна. У будь-якому випадку це буде угода купівлі-продажу. Отже, реалізація майна - все-таки угода.

У підсумку під час торгів складається наступна ситуація. Відділ ГІС виступає в якості продавця. Учасник торгів, який запропонував найкращу ціну виступає в якості покупця. Між ними укладається угода про передачу майна у власність - угода купівлі-продажу. Отже, перш, ніж почати організацію торгів, орган ДВС повинен заручитися дозволом від органів опіки та піклування.

Втім, можна зрозуміти, чому представники ГІС не прагнуть зв'язуватися з органами опіки та піклування. Справа в тому, що дозвіл на реалізацію житлоплощі, на якій прописаний неповнолітній дитина, отримати дуже складно. Якщо ж у дитини немає іншого житла - то й практично неможливо.

Ще однією стороною, яка встановлює, чи є реалізація житла угодою і чи потрібно згода органів піклування, є суд. Що ж нам показує судова практика?

Верховний Суд України, наприклад, вказав в ухвалі від 27.08.2003 всі ті моменти, про які говорилося вище. А саме те, що торги по суті своїй продаж майна. Купити майно на торгах може той з потенційних покупців, хто пропонує за це майно найбільшу ціну. І що до реалізації майна можуть бути застосовані положення ЦК, що стосуються операцій купівлі-продажу. Також що під час торгів відділ ДВС виступає в якості продавця, а учасник торгів, який запропонував найкращу ціну - в якості покупця. Покупцем може бути як фізична, так і юридична особа. Між ними укладається угода про передачу майна у власність - угода купівлі-продажу. Отже, цю угоду можна визнати недійсною на тих підставах, які вказані в ГК.

Вищий Господарський суд України підтримує цю позицію.

З цього можна зробити пару дуже важливих висновків. По-перше, як уже було сказано, на торгах укладається угода про передачу майна у власність, тобто угода купівлі-продажу. Цю угоду можна визнати недійсною на тих підставах, які вказані в ГК. По-друге, сторонами цієї угоди виступають покупець (фізична або юридична особа) і продавець (орган ДВС). Дуже важливий той момент, що продавцем є не сам боржник.

Що скаже Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ? Що характерно, його рішення також підтримує цю позицію. Так, в ухвалі від 21.09.2011 зазначалося, що торги є операцією з продажу майна. Купити майно на торгах може той з потенційних покупців, хто пропонує за це майно найбільшу ціну. І що до реалізації майна можуть бути застосовані положення ЦК, що стосуються операцій купівлі-продажу. Також що під час торгів відділ ДВС виступає в якості продавця, а учасник торгів, який запропонував найкращу ціну - в якості покупця. Покупцем може бути як фізична, так і юридична особа. Між ними укладається угода про передачу майна у власність - угода купівлі-продажу. Отже, цю угоду можна визнати недійсною на тих підставах, які вказані в ГК.

З усього сказаного можна зробити висновок: всі вищі суди Україні вважають, що реалізація нерухомого майна боржника органами ДВС є угодою купівлі-продажу. І вони не згодні з позицією самих органів ДВС. Раз реалізація є угодою, то її проведення має відповідати вимогам, які встановлені Цивільним Кодексом. Отже, перш, ніж виставляти нерухоме майно, правом власності чи використання якого має неповнолітня дитина, на торги, потрібно заручитися згодою органів опіки та піклування.