Спадкування внесків , частина 2
Нагадаємо: обов'язкова частка - це половина частки спадкоємця, яку він отримав би, якби був спадкоємцем за законом. Вона успадковується, незалежно від заповіту. На цю частку можуть претендувати неповнолітні діти спадкодавця, повнолітні, але недієздатні діти спадкодавця, непрацездатні батьки або чоловік (жінка) спадкодавця, який залишився в живих. Отримати обов'язкову частку внеску можна, якщо надати свідоцтво про право на спадщину - за заповітом або за законом.
Перерозподіл спадщини
Раз банківський внесок входить до складу спадщини, то він підпорядковується іншим нормам законодавства щодо спадщини. Одна з таких норм: спадкоємці можуть усно домовитися про те, щоб по-іншому розподілити свої частки в одержуваному майні. Наприклад, вони можуть домовитися, що один отримає дві третини внеску, а другий - тільки одну. Навіть, якщо ця домовленість не була підтверджена відповідною угодою, нотаріус може вказати в Свідоцтві про право на спадщину ті цифри, про які домовилися спадкоємці. З цими Свідченнями спадкоємці можуть з'явитися в банк і отримати свої частини внесків. Правда, така норма діє тільки щодо спадкоємців за законом і тільки до моменту отримання Свідоцтв.
Якщо ж Свідоцтва вже отримані, а спадкоємці вирішили перерозподілити свої частки, їм доведеться діяти дещо по-іншому. Нехай спадкоємці з прикладу, наведеного вище, знову домовилися змінити співвідношення часток. Так, тому спадкоємцю, який має право на дві третини внеску, гроші взагалі не дістаються, зате він отримує всю нерухомість. А другий спадкоємець поступається нерухомістю в обмін на бракуючі дві третини внеску. Для оформлення такої дії їм треба скласти договір поступки і завірити його у нотаріуса. Та не тут-то було! Адже в банку другого спадкоємця видадуть лише належні йому за Свідоцтвом гроші - одну третину від внеску. Чому? Тому що список документів, на підставі яких видається внесок, наведений вище і договір поступки в нього не входить. Що робити? Є два варіанти. Перший - судитися. Довго, важко і практично безглуздо, так як до кінця процесу ніяких грошей не захочеться. Другий - обом спадкоємцям прийти в банк і отримати свої частки. Потім перший спадкоємець передасть свою частку другому на підставі договору поступки. Простіше і швидше.
Колізії законодавства
З вищесказаного робимо висновок: якщо успадковується внесок, то особливо важливо уважно читати умови його видачі і слідувати інструкціям, а також вимогам законодавства. Втім, це все одно не означає, що все буде гладко, так як норми щодо прийняття внеску в спадок були затверджені недавно і до сих пір існує чимало суперечностей з іншими законами.
Приміром, згідно з Інструкцією Національного Банку України, нотаріус може зробити запит у страхові компанії з тим, щоб з'ясувати, чи немає на ім'я спадкодавця якихось коштів, що підлягають виплаті. Аналогічно, він може звернутися і в банк для того, щоб мати відомості про внески спадкодавця. На підставі цих даних, нотаріус видає спадкоємцям Свідоцтво про право на спадщину та банк зобов'язаний видати внесок на підставі цього Свідоцтва.
Однак, заповідальне розпорядження за визначенням є підставою для видачі внеску. І отримання Свідоцтва - лише формальність, яка не несе ніякого практичного навантаження - хіба що ускладнити і без того непросту процедуру отримання спадщини.
|
Аналогічна ситуація і навколо самого права вкладника складати заповідальне розпорядження. За визначенням, людина має право розпоряджатися своїми коштами на свій розсуд. Проте закон вимагає, щоб спадкоємець все одно звернувся до нотаріуса і отримав Свідоцтво, а користуватися внеском він зможе лише по закінченні півроку зі смерті спадкодавця. |
Источник: Імперія юридичних послуг
