ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2015 року Справа № 923/799/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.В.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю
ОСОБА_2
та представників:
ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
Обслуговуючого кооперативу "СТ "Белая Акация" - не з'яв.,
Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні - не з'яв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014
та на рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2014
у справі № 923/799/14
за позовом ОСОБА_2
до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая Акация"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні
про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая Акация" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання недійсною державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу "СТ "Белая Акация" з моменту створення юридичної особи.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.07.2014 залучено до участі у справі в якості третьої оособи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 виключено з числа третіх осіб Реєстраційну службу Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, замінено третю особу - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні на належну третю особу без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Суворовське районне управління юстиції у м. Херсоні в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2014 (суддя Ємленінова З.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 (колегія суддів у складі: суддя Туренко В.Б. - головуючий, судді Поліщук Л.В., Таран С.В.), у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу "СТ "Белая Акация" 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 11.09.2014, постанову апеляційного суду від 23.10.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 16, 110 ЦК України, ч. 5 ст. 2, ст. 7, ч. 1 ст. 29 Закону України "Про кооперацію", ст.ст. 33, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців".
У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Крім того, представник відповідача у відзиві на касаційну скаргу та в окремому клопотанні доданому до відзиву просить стягнути з позивача на користь відповідача 2 000,00 грн. витрат за послуги надані відповідачу адвокатом у касаційному провадженні.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- згідно з витягом з протоколу від 16.08.09 № 1 установчими зборами членів обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства "Белая Акация" прийнято рішення про створення кооперативу "Садівниче товариство "Белая Акация", затверджено Статут товариства та списки його членів у кількості 63 особи;
- відповідно до наявного в матеріалах справи списку членів Садівничого товариства "Белая Акация" у нього під № 3 зазначена ОСОБА_2;
- Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Белая Акация" зареєстровано 14.10.2009 в Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з присвоєнням ідентифікаційного коду 36671962;
- відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.1. Статуту товариства, затвердженого рішенням загальних зборів членів товариства, оформленого протоколом від 16.08.2009 № 1 та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Херсонської міської ради 14.10.2009 за № 1499102000001135 товариство є громадською організацією, його діяльність регулюється, зокрема, Законом України "Про кооперацію", метою створення товариства є організація колективного садівництва, відпочинок, вирощування овочів, фруктів, птиці, зміцнення здоров'я членів та їх сімей, задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів товариства;
- пунктами 3.1., 3.2., 3.3. цього Статуту встановлено, що членами товариства можуть бути громадяни України, які досягли 18 річного віку, пенсіонери та військовослужбовці. Членство в товаристві є добровільним і може набуватися за згодою товариства у будь-який момент після його створення. Для прийняття до складу членів товариства громадянин подає до правління товариства письмову заяву, яка має бути розглянута в місячний термін. Кожний громадянин, який вступає до товариства, сплачує вступний внесок у розмірі, який встановлюється загальними зборами;
- відповідно до п. 5.2. Статуту рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів членів товариства присутніх на зборах, при відкритому голосуванні. Члени товариства повідомляються про загальні збори не менш, як за 5 днів до зборів оголошеннями, які розміщуються на території товариства;
- згідно з п. 8.1., 8.2. Статуту товариство припиняє свою діяльність, або може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів членів товариства з обов'язковою присутністю не менше 2/3 загальної кількості членів товариства. Ліквідація справ товариства провадиться у встановленому законом порядку. На підставі рішення поданих заяв Садівничого товариства "Белая Акация";
- 02.05.2014 розширеними зборами уповноважених Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая Акация" прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 4 про припинення членства, зокрема, ОСОБА_2 в Обслуговуючому кооперативі "Садівниче товариство "Белая Акация" та на підставі п. 4.2.,4.3.,4.6. Статуту останню виключено зі складу кооперативу;
- відповідно до наявного в матеріалах справи журналу реєстрації (перереєстрації) членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая акація" станом на 12.05.2014 (тобто до подання позовної заяви), ОСОБА_2 як член товариства відсутня.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що державна реєстрація Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая Акация" проведена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при реєстрації кооперативу не було надано списку його членів, засвідченого особистим підписом засновників з зазначенням паспортних даних, на установчих зборах при вирішенні питання створення кооперативу не були присутні усі засновники (58 замість 63 членів), свого волевиявлення про вступ до Обслуговуючого кооперативу ОСОБА_2 не виявляла, заяву про вступ до кооперативу не подавала та підпису позивача в списках членів кооперативу немає, що є порушення принципу добровільності вступу до кооперативу. Крім того, на думку позивача, протокол установчих зборів від 16.08.2009 № 1 та Статут товариства не відповідає вимогам Закону України "Про кооперацію" у зв'язку з відсутністю відомостей про склад його засновників, що і стало підставою для звернення останнього з позовом про визнання недійсною державної реєстрації відповідача.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував про те, що позивачем не надано належних доказів того, що при реєстрації кооперативу порушено вимоги закону, відсутність ОСОБА_2 на зборах та неподання нею заяви про прийняття її в члени кооперативу взагалі не впливає на законність створення кооперативу в цілому, оскільки і без її присутності кооператив був би створений, так як на зборах була достатня кількість членів кооперативу. Крім того, на думку відповідача, державна реєстрація кооперативу не порушує права позивача, оскільки на момент її звернення до суду (02.06.2014) рішенням розширених зборів кооперативу від 02.05.2014, яке оформлене протоколом № 4 членство ОСОБА_2 у кооперативі припинено, чим усунено недолік при створені кооперативу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент звернення ОСОБА_2 з позовом, остання не була членом товариства, а відтак згідно з ст. 15 ЦК України її права не були порушені.
Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.
У цьому зв'язку господарськими судами встановлено, що відповідачем дотримано вимоги ст. 24 вказаного Закону під час державної реєстрації Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая акация". При цьому, в Статуті товариства прізвища засновників не зазначені, оскільки їх внесок до статутного фонду дорівнює нулю, а відтак і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні прізвища засновників, а зазначена загальна кількість членів кооперативу, яка при його реєстрації становила 63 особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою зазначеної статі, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) перелічених в цій статі документів, серед яких визначено і рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, відповідачем було подано до реєстраційної служби копію рішення розширених зборів відповідача від 02.05.2014, яке оформлене протоколом № 4 про припинення членства, зокрема, ОСОБА_2 в кооперативі та списки членів кооперативу станом на 12.05.2014, відповідно до яких членство позивача в кооперативі припинено, оскільки вона оспорює своє членство в кооперативі.
Отже, станом на день звернення ОСОБА_2 з позовом у даній справі (02.06.2014) остання вже не була членом відповідача, тобто порушення на яке посилається позивач, було усунено відповідачем самостійно.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За умовами ч. 1 ст. 110 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що відповідно до вимог ст.ст. 88, 143, 154 ЦК України, ст.ст. 57, 82 ГК України, ст.ст. 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 27, 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З огляду на вказані норми права, а також той факт, що позивач на час подання позову не є учасником Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая Акация", Вищий господарський суд України вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правового зв'язку між правами та охоронюваними законом інтересами позивача та обраним позивачем способом захисту цих прав.
До того ж Одеським апеляційним господарським судом обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на те, що між відповідачем та СТ "Консервщик" існують спірні правовідносини стосовно права власності на земельні ділянки загального користування, розташовані на території Херсонської міської ради, а також є певні неузгодженості щодо рішення загальних зборів СТ "Консервщик", оформленого протоколом № 3 від 18.07.2009 про виділення садів - вулиці Набережної та Сонячної зі складу СТ "Консервщик" і лише скасування державної реєстрації ОК "СТ "Белая Акация" вирішить всі спірні питання, оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи в разі порушення її права землекористування, як визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи.
Вищий господарський суд України також погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відшкодування відповідачу за рахунок позивача витрат на послуги адвоката у розмірі 2000 грн. замість 6000 грн. як просив відповідач, з огляду на наступне.
05.06.2014 відповідачем та адвокатом ОСОБА_4 укладено договір № 3/14 про надання позивачу правової допомоги, згідно з умовами якого за послуги передбачені п. 1.1 даного договору замовник повинен оплатити виконавцю ціну послуг у сумі 6 000,00 грн. Отримання коштів підтверджено видатковим касовим ордером від 07.09.2014.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".
В п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що за змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 зазначеної постанови розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами ч. 5 ст. 49 ГПК України. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про стягнення з позивача 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу з огляду на те, що заявлена сума до стягнення (6 000,00 грн.) явно завищена порівняно з предметом позову та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи з урахуванням часу, який міг витратити на підготовку матеріалів справи кваліфікований фахівець, тривалість справи та її складність.
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, Вищий господарський суд України вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, а згідно ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Крім того, розглянувши клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_5 про стягнення з позивача на користь відповідача 2 000,00 грн. витрат за послуги надані відповідачу адвокатом у касаційному провадженні, Вищий господарський суд України про його часткове задоволення з огляду на таке.
Так, на підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, відповідачем подано суду договір про надання правової допомоги від 05.06.2014 № 3/14, додаткова угода до договору від 05.06.2014 № 3/14 про надання правової допомоги, акт виконаних робіт від 21.12.2014 "з надання послуг адвоката в апеляційному провадженні у справі № 923/799/14", копія видаткового касового ордеру на суму 2 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.3 додаткової угоди до договору від 05.06.2014 № 3/14 про надання правової допомоги у разі необхідності складання касаційної скарги або заперечень на касаційну скаргу позивача, на рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, замовник (відповідач) додатково оплачує виконавцю (адвокату) 2 000,00 грн.
Згідно з переліком виконаних робіт, які наведені в акті виконаних робіт від 21.12.2014 "з надання послуг адвоката в апеляційному провадженні у справі № 923/799/14", який складено замовником та виконавцем, адвокатом складено відзив на касаційну скаргу позивача та "інші процесуальні документи, апеляційного провадження по справі № 923/799/14 - 12 годин - 2 000,00 грн.".
Розглянувши відзив на касаційну скаргу Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що його зміст майже ідентичний наявному в матеріалах справи відзиву на апеляційну скаргу, що в свою чергу свідчить про те, що зазначені в акті відомості про витрачання на складання такого відзиву 12 годин є явно перебільшенням.
Інших доказів, які підтверджують вчинення адвокатом будь-яких дій щодо надання ним послуг під час касаційного провадження у справі, відповідачем не подано.
Враховуючи викладені обставини, а також співрозмірність послуг адвоката порівняно з ціною позову та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи з урахуванням часу, який міг витратити на підготовку матеріалів справи кваліфікований фахівець, тривалість справи та її складність, Вищий господарський суд України дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 200,00 грн. витрат на послуги надані адвокатом у касаційному провадженні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 та рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2014
у справі № 923/799/14 залишити без змін.
Клопотання представника Обслуговуючого кооперативу "СТ "Белая Акация" адвоката ОСОБА_5 щодо відшкодування витрат на послуги адвоката задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Обслуговуючого кооперативу "СТ "Белая Акация" (м. Херсон, лівий берег Дніпра, причал "Консервний", ідентифікаційний код 36671962) 200,00 грн. витрат на послуги надані адвокатом у касаційному провадженні.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере
