Дуже важливим складовим поняття професійного обов'язку є забезпечення, а також збереження юристом, що стала відомою йому, професійної таємниці. Зобов'язання щодо збереження таємниці поширюються на всіх юристів, в незалежності від місця їх безпосередньої роботи і, природно, спеціалізації.

Таємниця юридичної допомоги

Таємниця (конфіденційність) від латинського: конфіденція - довірчий, довіра, не підлягає розголошенню - є обов'язковою умовою для успішної професійної діяльності адвоката.

Уміння правильно кваліфікувати, а вже згодом і зовсім зберегти професійну таємницю є одним з головних етичних складових самої професії юрист. Юрист у своїй роботі повинен неодмінно дотримуватися в даних питаннях 2-ох основних принципів:

1. дотримання професійної таємниці при спілкуванні з громадянами;

2. недопущення розголошення таємниці колегам, які мають безпосереднє відношення до справи.

Конфеденційність інформації

Юрист повинен зберігати таємність (конфіненційність) щодо всіх клієнтів без винятку.

Дане правило має діяти також у тому випадку, коли юрист перестає вести справу певного клієнта. Якщо ж юрист займається літературною працею (наприклад, пише мемуари), то в подібних випадках він зобов'язаний уникати розголошення відомої йому конфіденційної інформації.

Публічно-відома інформація

Єдиним випадком, коли професійна таємниця може стати предметом обговорення - це ситуація, коли подібна інформація відноситься до факту публічно відомому. Хоча, навіть у таких випадках юристу настійно рекомендується утриматися від прийняття участі в обговоренні подібних фактів.